СТАН РИНКУ МАТЕРІАЛІВ ІЗ ДЕРЕВИНИ В УКРАЇНІ

Go down

СТАН РИНКУ МАТЕРІАЛІВ ІЗ ДЕРЕВИНИ В УКРАЇНІ

Post by Admin on Wed Mar 14, 2018 12:23 pm

Сіренко С. О., канд. техн. наук, доцент
Тернова А. С., канд. техн. наук, доцент
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Вінниця, Україна, kaftov_tas@ukr.net

СТАН РИНКУ МАТЕРІАЛІВ ІЗ ДЕРЕВИНИ В УКРАЇНІ

    Деревина є стратегічно важливим видом сировинних ресурсів нашої держави, раціональне використання якого є важливою складовою частиною екологічної безпеки країни. Складна екологічна ситуація, гострий дефіцит лісосировинних ресурсів завжди породжували два протилежних інтереси – охорони та споживання. Ще чверть століття тому Україна щорічно споживала 30-40 млн. м3 деревини, в тому числі лише 15 млн. м3 власної. Основним постачальником імпортної лісосировини (60%) була Росія. Нині в країні обсяг заготівель ліквідної деревини не змінився, використання щорічного приросту (близько 45%) є вдвічі меншим за європейські країни, а річний обсяг заготівель становить 0,9% запасу, що майже в три рази менше, ніж в Швеції і Фінляндії.
    Деревина та матеріали із деревини широко використовуються в багатьох галузях (меблевій, будівельній та ін.).
    Аналіз даних про виробництво окремих видів матеріалів із деревини в Україні свідчить про те, що спостерігається чітка тенденція збільшення виробництва деревини хвойних порід у вигляді погонажу, профільованого уздовж будь-якого з ребер чи площин, включаючи планки та фризи для паркетного покриття підлоги незібрані. Так, якщо в 2011 році її було вироблено 6,6 тис. т, то в 2015 році – 14,1 тис. т. Але в 2016 році їх виробництво зменшилось до 13,5 тис. т. Значно збільшилось виробництво деревини листяних порід. Якщо у 2011 році її було вироблено 40,2 тис. т, то у 2015 – 69,1, хоча у 2016 році воно скоротилося до 63,9 тис. т [1].
    Аналіз виробництва плит деревностружкових та плит подібних з деревини, необроблених чи лише шліфованих свідчить про динаміку зменшення їх виробництва. Так, протягом 2011-2015 років їх виробництво зменшилось з 1545 тис. м3 в 2011 році до 1269 – у 2015. Слід зазначити, що в 2016 році їх виробництво збільшилось до 1304 тис. м3 [1].
    Експорт є структуроутворюючим чинником, стимулятором економічного зростання на базі міжнародної спеціалізації, засобом для подолання кон’юнктурного падіння економіки.
    За роки незалежності Україна перетворилася з великого імпортера продукції деревини в її експортера. Значна різниця в ціні і відсутність експортних мит сприяли підвищенню привабливості експорту деревини вітчизняного виробництва.
    Динаміка та структура експорту продукції лісового господарства поступово змінюється як в якісному, так і в кількісному аспектах.
    Проведений нами аналіз показав, що динаміка експорту плит деревоволокнистих не є стабільною. Так, за період, що аналізувався (2010-2016 роки), найменше плит було експортовано в 2010 році – на 8900,4 тис. дол. США, найбільша сума експорту плит була у 2013 році – 49912. В 2016 році порівняно з 2015 роком сума їх експорту знизилась з 16283 до 13778 тис. дол. США [2].
    Нами досліджено сумарний обсяг імпорту та експорту плит деревоволокнистих в Україні за кодом УКТ ЗЕД 4411 в доларах США. Проведений аналіз свідчить про нестабільну тенденцію їх імпорту. За вказаний період найбільша сума імпорту була в 2014 році – 106,7 тис. дол. США, найменша в 2015 – 56,142. У 2016 році сумарний обсяг імпорту деревоволокнистої плити склав 72,8 тис. дол. США.
    Експорт деревоволокнистих плит має тенденцію до значного зменшення. Так, якщо в 2014 році сума їх експорту становила 37,08 тис. дол. США, в 2015 році зменшилась більше, ніж в два рази – до 16,283, то в 2016 році становила вже 13,778 тис. дол. США [2].
    Нами було проаналізовано експорт та імпорт деревоволокнистих плит за країнами світу і встановлено, що найбільша частка вказаних матеріалів експортувалась в 2016 році в країни СНД – 33,9%, частка експорту в інші країни світу – 66,1%. Серед країн СНД найбільша частка експорту плит деревоволокнистих з деревини або інших здерев’янілих матеріалів з додаванням або без додавання смол або інших органічних зв’язувальних речовин припадала на Азербайджан (29,1%), Молдову (25,0%) та Російську Федерацію (20,3%). Частки експорту в Європейські країни становили 51,0%, Азію – 6,8% [3].
    Проведений аналіз імпорту даних плит показав, що його частка з країн СНД становила 24,3%. При цьому дана товарна позиція імпортувалася лише з двох країн СНД: Білорусі – 56,8% та Російської Федерації – 43,2%. Питома вага імпорту плит деревоволокнистих з інших країн світу складала 75,7%, при цьому частка імпорту з країн Європи – 69,2%, з країн Азії – 6,5% [3].
    Щоб закріпити позитивну динаміку розвитку експорту в деревообробній промисловості та підтримати її подальше економічне зростання необхідно впровадити кращі практики ЄС в сфері торговельної політики, які не суперечать правилам СОТ та одночасно забезпечують захист національного виробника.
    В рамках імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з 2016 р. поступово скасовуються ввізні та вивізні мита на продукцію деревообробної промисловості. На більшість товарів деревообробної, целюлозно-паперової та меблевої промисловості з 2016 р. вже встановлені нульові ставки ввізного мита до ЄС, хоча й зберігаються ввізні мита на деякі види лісоматеріалів.
    Багато країн в світі ведуть політику заборони експорту круглого лісу та необроблених лісоматеріалів задля захисту лісів або зміцнення їх внутрішньої лісової промисловості.
    В Європі майже не практикується впровадження мораторію на рубку лісу та експорт деревини. Лише в Албанії такий захід було введено з 2016 р. Натомість в багатьох країнах Нового Світу, країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Африки такий вид державного регулювання ринку продукції з деревини активно використовується. Світова практика доводить, що впровадження такого заходу не є популярним, а може впроваджуватись лише на обмежений період.
    В ЄС діє ціла низка нормативно-правових актів щодо питань використання деревини і управління лісами. Перш за все, це Лісова стратегія ЄС (ухвалена 20 вересня 2013 р.), інші форми забезпечення дотримання лісового законодавства ЄС (the EU Forest Law Enforcement), План дій ЄС «Правозастосування, управління і торгівля в лісовому секторі» (the EU Forest Law Enforcement, Governance and Trade (FLEGT) Action Plan).
    Україні, як члену СОТ, необхідно скористатися досвідом розвинутих країн щодо стимулювання розвитку експортоорієнтованого виробництва. Це допоможе сформувати відповідне інституційне середовище та дієву систему інструментів торговельної політики. Зазначимо, що низкою угод СОТ передбачено захист внутрішнього ринку.
    Застосування захисних заходів створить умови для ефективного імпортозаміщення на відповідних товарних ринках, в тому числі і лісопродукції, та покращить торговельний баланс України.

    Список використаних інформаційних джерел:
1. Офіційний сайт статистики. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 2. Митна статистика. Офіційний сайт Державної фіскальної служби України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [http://sfs.gov.ua/ms/f2a]. 3. Експорт-імпорт окремих видів товарів за країнами світу за січень-листопад 2016 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 4http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2016/zd/e_iovt /arh_iovt2016.htm

Admin
Admin

Posts : 72
Join date : 2018-03-13

View user profile http://sychasnematerialozn.forumotion.me

Back to top Go down

Back to top


 
Permissions in this forum:
You cannot reply to topics in this forum