ПОТЕНЦІЙНІ РИЗИКИ ЗАСТОСУВАННЯ НАНОМАТЕРІАЛІВ В ТЕКСТИЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Go down

ПОТЕНЦІЙНІ РИЗИКИ ЗАСТОСУВАННЯ НАНОМАТЕРІАЛІВ В ТЕКСТИЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Post by Admin on Wed Mar 14, 2018 1:04 pm

О.В. Пахолюк, к.т.н,
О.І. Передрій к.т.н, доцент,
Луцький національний технічний університет, vdx06@ya.ru
І.М. Байдакова, к.т.н, доцент,
Вищий навчальний заклад Укоопспілки
«Полтавський університет економіки і торгівлі»

ПОТЕНЦІЙНІ РИЗИКИ ЗАСТОСУВАННЯ НАНОМАТЕРІАЛІВ В ТЕКСТИЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

У текстильній промисловості розвинених країн широко впроваджується виробництво нановолокон і завершальне оброблення тканин на нанорівні. Волокна, наповнені наночастинками, мають знижену усадковість, горючість, підвищену міцність, витривалість та зносостійкість. Хімічні волокна набувають високих електро- і теплопровідних властивостей, хімічної активності, стійкості до УФ-випромінювання, підвищеної міцності і витривалості під час згинання [1,2].
Всі види текстильних матеріалів, а особливо одяг і взуття, які виготовляються з використанням нанотехнологій і містять наночастки, представляють певну небезпеку як для навколишнього середовища, так і для здоровя людини, як і всі нанопродукти. Отже, виникає питання про токсичність застосування наноматеріалів і нанотехнологій в текстильній промисловості для здоров’я людини.
Протягом кількох років багато організацій в усьому світі здійснюють дослідження з оцінки ризику використання наноматеріалів. Думки токсикологів щодо підходу до оцінки безпеки наноматеріалів дуже різняться: одні вчені вважають, що наноматеріали є новими речовинами, а тому необхідне додаткове ретельне вивчення їхньої безпеки. Таке дослідження не має обмежуватись питанням про токсичність самої сполуки, варто враховувати форму частинок і ступінь мініатюризації (розміри частинок та їх розподіл за розміром), співвідношення площі поверхні до маси тощо. Інші токсикологи вважають, що наноматеріали можуть виявляти підвищену системну токсичність і цитотоксичність, а також змінену токсикокінетику [1-2].
Незначні та несистемні дослідження по впливу наносполук на людей і тварин, все ж таки дозволяють зробити наступні висновки [3]:
- разове потрапляння наноматеріалів в організм людини викликає небажані зміни, інтенсивність яких залежить від концентрації наноматеріалів;
- наноматеріали мають властивість накопичуватись в органах та тканинах живих організмів (кістковий мозок, нервові клітини центральної та переферичної нервових систем, легенях, печінці, нирках).
Для системного впливу речовина має подолати епідермальний бар’єр і досягти глибших шарів шкіри і потрапити у кров. Однак навіть під час потрапляння до системи кровообігу речовини швидко захоплюються імунними фагоцитами – макрофагами і моноцитами. Тому малоймовірно, що наночастки, котрі проникли крізь шкіру, знаходитимуться у кровотоці в незмінному вигляді. Непрямим доказом цього є результати, отримані під час внутрішньовенного застосування наночастинок у лікарських засобах: наночастинки умить були захоплені фагоцитами[1-2].
Певна частина вчених вважають, що достатньо звичайного підходу до оцінки ризиків, пов’язаних із наноматеріалами, і всі можливі особливості їхніх токсичних властивостей можна оцінити за допомогою типових токсикологічних параметрів. Однак загалом результати дискусії щодо наноматеріалів засвідчують, що вони можуть завдати людині нову небезпеку, і звичайної методології оцінки їхньої безпеки недостатньо. Нажаль, подібні твердження нечасто супроводжуються документально підтвердженими результатами досліджень. У багатьох працях ризик, пов’язаний із на- номатеріалами, розглядається як потенційний, а отже, залишається гіпотетичним. Під час обговорення токсичності наноматеріалів токсикологи дійшли до висновку, що основну небезпеку ці матеріали становлять під час вдихання. Також, останні дані свідчать, що вдихання наночастинок не призводить до значного системного впливу завдяки ефективному фагоцитарному бар’єру [1-3].
Значна кількість досліджень вказують на взаємозв’язок між впливом частинок надмалого розміру та рівнем захворюваності у людей похилого віку та осіб з підвищеною чутливістю. Є всі підстави вважати, що наночастинки з розмірами та площею поверхні близькими до частинок надмалого розміру ймовірно будуть викликати подібні захворювання, а деякі ще й з довгим латентним періодом. Враховуючи широке індустріальне розповсюдження нанотехнологій, є потенційна загроза забруднення повітря та виникнення значної загрози для населення.
Залишається невирішеним одне з головних питань, а саме обмеженість інформації про можливі загрози здоров’ю від впливу різних наноматеріалів. Необхідним є прийняття спеціальних законів для нанотехнологій промисловості, що будуть враховувати особливості виробництва, наголошувати на здійсненні обов’язкового моніторингу впливу на робітників та контролю випуску наночаснинок, проведенні оцінки ризиків при їх застосуванні [4,5].
Проте, нанотекстиль може не тільки нести небезпеку для здоров’я людини, але і захищати її (захисний нанотекстиль) від мікробів, вірусів, різних видів опромінення, пуль, холоду, перегріву тощо. Широке застосування у медицині має лікувальний та медичний нанотекстиль (захисний одяг медперсоналу, натільна та постільна білизна для хворих, лікувальні пов’язки, різноманітні елементи протезів, засоби функціонування серцево-судинної і кровоносної систем тощо).
Отже, можна стверджувати, що у ході наукових досліджень ризиків і небезпеки наноматеріалів в текстильній промисловості, необхідно вико- ристовувати надійні методи. Будь-які недоліки в науковій оцінці ризику викликатимуть негативне ставлення суспільства до нанотехнологій, що може призвести до сповільнення розвитку нових перспективних технологій.
Проте комерційний розвиток нанотехнологій та їх численні застосування можуть спричинити широкий спектр загроз здоров’ю людини. Наноматеріали, які вже використовуються в текстильній промисловості, потрапили на ринок в умовах недостатнього екогігієнічного нагляду, який має бути побудований з урахуванням їх нетрадиційних властивостей. Враховуючи обмеженість даних щодо впливу наночастинок на організм, необхідно проводити обов’язкові фармакокінетичні та токсикологічні дослідження перед широкомасштабним їх виробництвом та використанням.

Список використаних інформаційних джерел
1. Пахолюк О.В. Особливості використання лляних волокон у виготовленні медичного текстилю / О.В. Пахолюк, О.І. Передрій // Вісник ХНУ. – 2017. – № 1. – С. 56 – 60.
2. Пахолюк О.В. Небезпека та ризики застосування нанотехнологій в текстильній промисловості / О.В. Пахолюк // Товарознавчий вісник. – Луцьк. 2018.
3. Кричевский Г.Е. Нано-, био-, химические технологии и производство нового поколения волокон, текстиля и одежды. Издание первое / Г.Е. Кричевский. – М. : 2011. – 528 с.

Admin
Admin

Posts : 72
Join date : 2018-03-13

View user profile http://sychasnematerialozn.forumotion.me

Back to top Go down

Back to top


 
Permissions in this forum:
You cannot reply to topics in this forum