Сучасне матеріало- та товарознавство
Would you like to react to this message? Create an account in a few clicks or log in to continue.

ІНКЛЮЗІЯ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Go down

ІНКЛЮЗІЯ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ Empty ІНКЛЮЗІЯ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Post by Admin Wed Mar 14, 2018 12:11 pm

Г. М. Бойко, доктор педагогічних наук, професор
Полтавський інститут економіки і права ВНЗ ВМУРоЛ «Україна», Україна, galka87u1988@gmail.com

ІНКЛЮЗІЯ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ

  Постановка проблеми. Вітчизняний і зарубіжний досвід показує, що однією з перспективних форм організації навчання осіб із порушеннями психофізичного розвитку є інклюзивна освіта, зорієнтована на інтеграцію інвалідів в освітнє та соціально-економічне становище [2, 5, 8, 9]. Однак, аналіз законодавчого, нормативно-правового та науково-методичного підґрунтя інклюзивної освіти в Україні вказує на пріоритетну увагу фахівців до дошкільної та середньої ланки освіти й недостатню розробленість організаційно-правових і науково-методичних аспектів інклюзивної освіти студентської молоді, зокрема, в процесі їхнього фізичного виховання, що актуалізує проведення відповідних наукових розвідок.
  Мета дослідження: обґрунтувати організаційні й психолого-педагогічні умови інклюзії у фізичному вихованні студентів з інвалідністю.
  Результати дослідження та їх обговорення. Інклюзія (від англ. inclusion – включення) потрактовується як зростання ступеня участі всіх громадян, насамперед, із порушеннями психофізичного розвитку, в житті суспільства як цілісної соціальної системи. У визначеному контексті, процес інклюзії вимагає створення умов, дотримання яких дозволить кожній людині брати участь в академічному та суспільному житті. На відміну від інтеграції (від лат. integrum – ціле, integratio – відновлення, поєднання, взаємопроникнення; процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле), інклюзія передбачає зацікавленість та активну діяльність усіх суб’єктів, спрямовану на  отримання бажаного результату.
  Концепція розвитку інклюзивної освіти розроблена відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері освіти, соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю [4]. Діяльність держави щодо інвалідів виявляється «… у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі – об'єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів – до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту, інших соціально та особистісно значущих сфер» [4,  с. 1].
  Власний багаторічний досвід застосування окремих елементів інклюзивної організації процесу фізичного виховання студентської молоді з інвалідністю дозволив дати власне визначення терміну «інклюзивна освіта». Отже,  інклюзивну освіту необхідно розуміти як систему освітніх послуг, що враховує індивідуальні психофізичні особливості, особистісні та специфічні освітні потреби кожного суб’єкту навчання, передбачає застосування спеціальних методів і прийомів освітнього та виховного впливу в умовах традиційних закладів освіти всіх рівнів.
  Аналіз наукових доробок вітчизняних фахівців щодо впровадження інклюзії у практику ВНЗ показує, що всі вони стосуються умов організації й проведення теоретичних аудиторних занять. Практично поза увагою дослідників залишається одна з обов’язкових дисциплін гуманітарного блоку, що входить до навчальних планів для студентів усіх спеціальностей. Мова йде про «Фізичне виховання» – навчальну дисципліну, що покликана забезпечити створення умов для гармонійного психічного, фізичного розвитку та соціального формування особистості майбутнього фахівця, сприяння збереженню здоров’я студента, підвищення опірності організму захворюванням, формування спеціальних фізкультурних знань, життєво необхідних рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей людини, що забезпечують високий рівень її особистісної та професійної дієздатності. Тому, важливого значення набувають особливості викладання дисципліни «Фізичне виховання» для студентів з інвалідністю, адже саме раціонально побудована рухова активність здатна підтримувати на оптимально можливому рівні їх соматичний (тілесний) стан, фізичну та розумову працездатність, знімати нервово-психічну напругу, що накопичується під час теоретичних занять, адже відомо, що інтелектуальні та психоемоційні навантаження, зумовлені навчанням у вузі, пред’являють посилені вимоги до нервової системи студента та його соматичного стану, загалом. Перевантаження може викликати розвиток нервово-психічних захворювань (Г.В. Буланова, М.К. Богаленов, Г.П. Губа, В.М. Цвєтков та ін.), зниження імунітету, погіршення стану здоров’я, а у випадку хронічних ускладнень – поглиблення інвалідизації.
  Науково обґрунтований інклюзивний підхід до факультативної форми організації вивчення дисципліни «Фізичне виховання» студентами з інвалідністю сприятиме формуванню позитивного іміджу таких студентів серед інших суб’єктів як в освітньому, так і майбутньому професійному середовищі, підвищить рівень їхньої професійної компетентності і конткрентоспроможність на сучасному ринку праці. У то-же час, проведені нами інтерв’ю, бесіди та анкетування студентів із особливими освітніми потребами показало, що заняття ЛФК на базі поліклінік відвідуються періодично та безсистемно у 100 % випадків; 87 % студентів, які мають статус інвалідів дитинства, ніколи не відвідували заняття фізичною культурою; не знають про значення фізичної культури для реабілітації, формування компенсаторних навичок, підтримання оптимального рівня працездатності тощо 57 % студентів; використовують засоби фізичною культури і спорту з метою самореалізації та самовдосконалення 12 % студентів із порушеннями психофізичного розвитку; 7 % студентів із відхиленнями у стані здоров’я мають бажання «спробувати себе» на заняттях з фізичного виховання та в спорті інвалідів; 81 % опитаних студентів влаштовує «відлучення» від процесу фізичного виховання.
  Причини такого стану, на нашу думку, криються в стереотипах суспільства щодо здібностей і можливостей людини із порушеннями психофізичного розвитку різних нозологічних груп, їхньої здатності реалізовувати себе в багатьох сферах суспільної діяльності, зокрема, у сфері фізичної культури і спорту. Різновиди сергерації  (від лат. segregatio — відділення)  та заздалегідь упереджене ставлення оточуючих до осіб із порушеннями психофізичного розвитку формує в них відчуття неповносправності, невпевненості у власних силах і можливостях, неадекватну занижену самооцінку та рівень домагань, формує бажання бути непоміченим. Указане перешкоджає інтеграції студента з інвалідністю в освітнє середовище, суттєво знижує його соціальну та пізнавальну активність, негативно впливає на психоемоційний і соматичний стан, що, в подальшому експлікується в недостатньому рівні професійної компетентності, зниженні здатності до професійної інтеграції, зниженні конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.
З іншого боку, наш власний практичний досвід показує, що за умови забезпечення особистісно-зорієнтованого підходу до кожного студента із особливими освітніми потребами, адаптації навчальних програм, засобів, методів навчання та тренування у відповідності до індивідуальних можливостей кожного студента із порушеннями психофізичного розвитку, побудованих на врахуванні показань і протипоказань до занять фізичними вправами, на виділенні зони їхнього актуального розвитку, прогнозування зони найближчого та перспективного розвитку можливо побудувати процес фізичного виховання у вищому навчальному закладі таким чином, щоб дати можливість всім студентам бути повністю інтегрованими в освітній простір [1-3]. На наш погляд, окреслені завдання, з ряду об’єктивних (матеріально-технічних, методичних та ін.) причин, досить складно вирішити в умовах традиційних занять фізичним вихованням.
  Однак запровадження інклюзивних форм організації факультативних занять за основними розділами програми з «Фізичного виховання» дає можливість забезпечити дотримання всіх перелічених умов.  Вважаємо, що впровадження інклюзивної форми організації занять із фізичного виховання має розпочинатись зі створення комплексної науково-методичної групи до складу якої мають увійти провідні психологи, фахівці в галузі фізичної культури і спорту, лікарі, реабілітологи зі складу викладачів та співробітників вищого навчального закладу. Основними завданнями діяльності робочої групи є збір, обробка, якісний і кількісний аналіз даних щодо:
- контингенту студентів із стійкими порушеннями у стані здоров’я (кількість нозологічних груп, їх склад, особливості показань і протипоказань до виконання фізичних вправ та пов’язаних із ними фізичних навантажень, інші відомості загального та медичного анамнезу, що можуть стосуватися раціональної організації рухової активності студента);
- бажань студентів із особливими освітніми потребами займатися тим чи іншим видом рухової діяльності;
- співвіднесення анкетних даних із переліком показань  протипоказань до занять фізичними вправами хворих окремої нозологічної групи й кожного студента;
- результатів діагностичні досліджень, спрямованих на вивчення актуального стану фізичного розвитку та фізичної підготовленості студентів з особливими освітніми потребами;
- прогнозування зон їхнього найближчого та перспективного розвитку (включаючи й формування компенсаторних функцій) на підставі отриманих відомостей, а також даних загального та медичного анамнезу й індивідуальних психофізичних особливостей студента;
- можливостей використання власної або орендованої спортивної бази для організації та проведення інклюзивної форми факультативних занять;
- ставлення студентів без відхилень у стані здоров’я до відвідувань інклюзивних груп і співпраці зі студентами з особливими потребами в процесі занять;
- формування мотивації та методична підготовка тренерів-викладачів до роботи зі студентами із порушеннями психофізичного розвитку на факультативних заняттях за розділами програми «Фізичне виховання» в умовах інклюзивної групи.
  На підставі аналізу та узагальнення відомостей, отриманих  фахівцями робочої групи, здійснюється низка заходів, пов’язаних із формуванням і початком функціонування інклюзивних факультативних груп із різних видів спорту, а саме: просвітницька робота з метою формування попередньої позитивної мотивації студентів до систематичних відвідувань занять; проведення поглибленого медичного обстеження студентів й повторне детальне вивчення показань і протипоказань кожного студента до занять фізичними вправами в контексті обраного виду спорту; вивчення очікувань студентів від відвідування занять (індивідуального запиту); розробка попередніх рекомендацій щодо забезпечення адекватності режимів навантажень,  відпочинку, комплексу відновлювальних заходів тощо.
  Однією з найважливіших умов впровадження інклюзивної форми організації факультативних занять студентів із особливими потребами з різних розділів програми з фізичного виховання є розробка нових або адаптація існуючих програм у відповідності до особливостей контингенту студентів, що входять до складу інклюзивної навчально-тренувальної групи.
  Для створення таких програм необхідно: 1) проаналізувати можливості та ефективність використання традиційних методів організації студентів у процесі заняття, зосередивши увагу на тих, що відкривають можливості для активного включення студентів з порушеннями психофізичного розвитку в роботу групи (робота в парах, робота в складі малих гетерогенних груп, ігровий метод); 2) проаналізувати можливості адаптації основних засобів навчання та виховання до індивідуальних особливостей студентів; 3) проаналізувати можливості адаптації техніки фізичних вправ для студентів із порушеннями психофізичного розвитку; 4) вивчити можливості використання традиційних і модифікованих методів навчання руховим діям, виховання фізичних якостей на факультативних заняттях з обраного виду спорту; 5) на підставі отриманих даних розробити методику проведення інклюзивних факультативних занять для конкретного виду спорту, що врахує особливості та можливості всіх суб’єктів навчально-виховного процесу й створить умови для їхньої ефективної взаємодії; 6) розробити критерії ефективності застосування  запропонованої методики проведення інклюзивних факультативних занять.
  Висновки. Дотримання визначених умов інклюзії студентів з інвалідністю під час вивчення дисципліни «Фізичне виховання»  забезпечить залучення молоді до систематичних занять адаптивною фізичною культурою та активною руховою рекреацією, що позитивно вплине на їхній психоемоційний і соматичний стан, сприятиме формуванню достатнього рівня професійної компетентності, підвищить шанси професійної інтеграції, забезпечить конкурентоспроможність на сучасному ринку праці.

1. Бойко Г. М. Фізична рекреація в системі фізичного виховання студентської молоді / Г. М. Бойко // Соціально-гуманітарні науки, економіка, право: нові виклики, практика інновацій: збірник наук. праць VII Всеукраїнської науково-практичної конференції (18-19 квітня 2017 р.). – Полтава, 2017. – С. 89-93.
2. Бойко Г. М. Теоретико-методологічні засади та зміст курсу «Реабілітаційна психологія в адаптивній фізичній культурі та фізичній реабілітації» / Г. М. Бойко // Збірник наукових праць VI Міжнародної науково-практичної конференції «Людина, природа, техніка у XXI  столітті (17-18 листопада 2016р.). – Полтава : ПДАА. – С. 6-7.
3. Бойко Г. М. Особливості навчання учнів із плечовими плекситами у процесі фізичного виховання / Г. М. Бойко // Збірник наукових праць II Всеукраїнської науково-практичної Інтернет конференції «Фізична реабілітація та здоров’язбережувальні технології: реалії і перспективи (24 листопада 2016р.). – Полтава : ПНТУ імені Юрія Кондратюка. – С. 17-19.
4. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів» (від 22 грудня 2011 р.) [електронний ресурс]. – 2011. – режим доступу:  http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T114213.html
5. Иденбаум Е. Л. Психосоциальное развитие подростков с легкими формами интеллектуальной недостаточности в разных образовательных средах / Е. Л. Иденбаум // Дефектология. – 2011. − № 2.− С.18-27.
6. Кострикін В. Я. Система корекційного фізичного виховання студентів з обмеженими психофізичними можливостями у вищих навчальних закладах / В. Я. Кострикін // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2011. – (Серія 19 : «Корекційна педагогіка та психологія»). – Вип. 17. – С. 107-110.
7. Сак Т. В. Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі: сутність, інструментарій  / Т. В. Сак // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2011. – (Серія 19 : «Корекційна педагогіка та психологія»). – Вип. 17. – С. 362-365.
8. Шевцов А. Г. Освітні основи реабілітології : [монографія] / А. Г. Шевцов. – К. : МП Леся, 2009. – 483 с.
9. Loreman T. Inclusive education: A practical guide to supporting diversity in the classruum / T.  Loreman, J. Deppeler, D. Harvey. – Sydney : Allan&Unwin, 2005. – 273 c.

Admin
Admin

Posts : 72
Join date : 2018-03-13

https://sychasnematerialozn.forumotion.com

Back to top Go down

Back to top

- Similar topics

 
Permissions in this forum:
You cannot reply to topics in this forum